moy_compas: (Default)

Здається, це буде одна з моїх улюблених рубрик - "подорожні сніданки". Бо що може бути краще після важкої ночі в поїзді/автобусі/з митницями, ніж гаряча кава в затишній атмосфері (ще й з вай-фаєм:)) На жаль, далеко не всі українські міста надають таку можливість. Про негативні враження від львівського вокзалу трохи згодом, а зараз про хороше - Вільнюс отримує п"ятірку. Тут казковий-чистий-просторий-сучасний вокзал з приємним закладом Gusto Blynine, де я зараз і попиваю своє капучінко. Приємного всім дня!

Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (Default)

Брюгген - це історичний торговий центр норвезького Бергена, один з найкрасивіших і найвпізнаваніших набережних комплексів у світі. Кажуть, що дощ у Бергені іде 270 днів на рік (згідно інших даних - 360, а решту - мокрий сніг, але гадаю, це перебільшення). Нам, можна сказати, пощастило - дощ був не суцільний, а перемінний; але зокрема, приударив саме тоді, коли ми нарешті скотилися з краєвидного пагорба Фльоєн , щоб поблукати сувенирними крамничками Брюггена. Сліпий дощ, мокрі дошки і люди з парасольками - прекрасна комбінація, що спонукає до ломо-шедеврів (перші дві світлини - мої на плівку, решта Світулині цифрові, ну і одна інстаграмка з чудовим асортиментом норвезьких сувенірів).

далі... )

moy_compas: (Default)

Вільнюс - останнє місто нашого тривалого і насиченого маршрута. Всі втомилися, хотіли додому і мало чого від нього чекали - і я теж. Неохоче виходячи з автобуса, я сказала: "Ну попробуй, здивуй мене, Вільнюсе..." І він здивував.

Вільнюс - це якщо взяти все українське бароко, розкидане по Києву, Чернігову, Луцьку, Тернополю, частково Львову, і зібрати докупи на спільній території. Найбільше в Європі барокове старе місто. Рідні, впізнавані архітектурні форми в великій кількості, з сюрпризами за кожним поворотом.

На завершення, потрапили в чудовий заклад національної кухні "Чилі Каімас", де скуштували і омріяні цепелини (див. пару постів тому), і грибний суп з житньої хлібини, і сирну запіканку. А фірмовий напій "чилі-кава" (гарячий кавовий коктейль з вершками, шоколадом і перцем) - чи не найкраща кава в моєму житті. Чекай мене, Вільнюсе - я обов'язково хочу повернутися.

Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (Default)

Путівник Lonely Planet у розділі "budget eating in Norway" ("економне харчування в Норвегії") рекомендує лише один заклад громадського харчування - супермаркет. І справді, хоч ціни там вдвічі-втричі вищі від українських, але це хоч якось можна собі дозволити. Решта закладів не рекомендовані навіть читачам англомовного видання.

Проте в нас є кілька доповнень, які ми думаємо надіслати дo Lonely Planet. Ось принаймні дві додаткові поради для економного - більше того, безкоштовного - харчування:

1) Збирати малину. Стільки дикої малини я ще в житті не бачила. Ще трапилося трохи брусніки, отже, думаю, можна відшукати й інші ягоди і пропастися на них кілька днів.

2) Підбирати яблука, які вже не зовсім дикі, але так щедро звисають через паркани чужих садочків, що пропажі не будуть сильно помітні.

З водою теж проблем немає - на природі безліч джерел і струмочків, а в містах майже така ж кришталева в кожному крані. Так що не бійтеся, голодна смерть вам не загрожує. А з запасами українських ковбас і сирів - тим більше. А невеликий шматочок місцевого маринованого лосося виводить на новий рівень щастя:)

Може, ще хтось поділиться нестандартними способами виживання у дорогих країнах?

Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (Default)

Пишу коротко, гойдаючись на хвилях, на паромі Таллінн - Стокгольм. Награлись у мафію на палубі, час спати, бо ж цінуєш кожну хвилинку у мякій зручній постелі. Таллінн прекрасний, але до зустрічі підготувався погано (на відміну від вчорашньої Риги) - всі пять годин нашого перебування йшов стабільний сильний дощ. Виловила айпад з великої калюжі в рюкзаку і згадала Стіва Джобса добрим словом. Естонія зовсім не така, як навіть Латвія - остання набагато більше "радянська", тоді як в Естонії широкі освітлені і порожні дороги, купа хай-теку в архітектурі, скандинавський простір і лаконічність. А взагалі, все неймовірно красиве, цікаве, і на осмислення піде ще немало часу...

А ще вчора був неймовірний сюрреалвстичний вечір у Пярну, біля моря без запаху, без шуму хвиль і практично невидимого у темряві, де можна йти сотні метрів по смузі твердого застиглого піску, з якої море вже відступило. А потім пити гарячий чай з термоса і гойдатися на гойдалках. І все це - з постійними мовчазними питаннями "хто я? де я? хіба життя буває таке прекрасне?"

Фото з чудової кавярні Peppersack у центрі Таллінна, де ми сушили шкарпетки, поглинаючи смачнющі тістечка (від 1 до 1,5 євро - хеллоу, Київ).



Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (Default)

Вопреки моей некоторой предвзятости по поводу Беларуси, Минск оказался прекрасным городом. Очень чистый и просторный, с ровными улицами, ухоженными парками и красивыми белоснежными церквами (причем преобладают католические, по крайне мере среди центральных, по архитектуре похожие на львовские или западноевропейские). Весь центр свежепобелен и вечером сверкает подсветкой. Архитектура не то чтобы древняя и историческая, но и не советский ширпотреб. Скорее лучшие образцы сталинского ампира (ох, бросьте в меня камней, те кто знает, как это на самом деле называется!) , но не серого унылого, а сияющего белого и других приятных пастельных тонов.

Карточку мою таки оценили по достоинству и всюду принимали - правда, немного напрягало расплачиваться карточкой за любую копеечную покупку, в отсутствие наличных. Пришлось сделать парочку некопеечных, а очень даже многотысячных. Например, оставила около 270 000 рублей (прописью писать?:)) в любимом девочками белорусском магазине (подскажу, на М начинается, на -ЦА заканчивается:)). Хоть в Киеве этой сети хватает, но цены как минимум вдвое дороже.

А еще остался незавершенный гештальт в виде кафе "Васількі" с богатейшим иллюстрированным меню белорусской кухни. В частности, облизывалась на блюдо с романтически-воздухоплавательным названием "цеппелины" (признавайтесь, кто-нибудь знает без гугла, что это такое?) Но оставить на "Васількі" 15 минут времени было жесточайшей ошибкой. Теперь придется возвращаться!

Пока все, держим курс на Ригу.

Васількі

Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (Default)

Поки в автобусі багато часу, вирішила пописувати подорожні нотатки. Їдемо ми з Світулею в автобусний тур до норвезьких фьордів, через Мінськ, практично всю Прибалтику (кажуть, цей термін вже неполіткоректний і треба казати "країни Балтії"?) і Стокгольм. Не думала, що ще спокушуся на автобусний тур (більше люблю приїжджати в одне місто і, як каже Лана, "прикидатись, що я тут живу"), але цей напрямок - єдиний в Європі, про який я мріяла днями і ночами і де ще зовсім не була; і побачити все це за такі скромні гроші навряд чи була б ще нагода.

А день почався з білої і чорної смужок. Спочатку про хороше: естонці з власної ініціативи відкрили мені Шенгенську мультивізу на рік. Тепер прийдеться ще кудись скоро їхати:)

А тепер розчарування. Як одні з перших зареєстрованих, ми отримали найкращі місця відразу за водієм, із власним столиком і шикарним обзором у величезному вікні. Але виявилося, що ці місця потрібні змінному шоферу, і нас розсадили по одній до чужих людей (ще й ніхто не хотів брати, за рахунок вільного місця поруч). Як то каже біблійна мудрість, перші стануть останніми. Отже, замість балачок зі Світулею прийдеться виливати вам душу сюди (якщо час від часу знаходитиму вай-фай, щоб це постити).

Поки все, тримаємо курс на Мінськ, не переключайте канали.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 02:38 pm
Powered by Dreamwidth Studios