moy_compas: (Default)
Я ніколи не хотіла в Амстердам, уявляла перманентно погану погоду, кофішопи і вітрини з дівчатами і думала "брррр..." Відгуки друзів щодо нього теж були різні й неоднозначні. Аж тут нас раптом туди занесло, і неочікувано воно "лягло" - на душу, на настрій, трохи навіть на філософію життя, хоча кожне місто й кожна філософія прекрасні по-своєму.




Що в Амстердамі багато велосипедів, знають, певно, всі - але важко уявити, наскільки їх там багато. Різноманітні ровери - здебільшого стрункі "міські", і не в найкращому стані - навалені купами на всіх вулицях і площах, прикріплені вздовж перил мостів і взагалі за кожен вільний сантиметр огорожі. Найбільша загадка - як люди примудряються знаходити свої!

далі... )

moy_compas: (blue dress)
Дорога Тбілісі-Єреван по мальовничості може потягатися з якимось Амальфійским узбережжям чи норвезькою "дорогою троллів". М"якенькі і пухнасті грузинські пагорби поступово вищають, суворішають, подекуди нависають стінами з обох боків. Дорога в"ється серпантином прямо під обривом, а над машиною змикають густе осіннє листя дбайливо висаджені дерева. Містечка й села туляться у вузеньких розщелинах, навіть не в долинах, а прямо по схилах, де низовини вистачає лише дорозі і невеликій бурхливій річечці. Навіть гірські корови вже не стрибають по узгір'ям, як у Грузії - закруто.

Потім гори трохи розступаються, відкриваючи оксамитові пасовиська і величні вершини. Мало де я бачила таке різноманіття і красу рельєфу (90 відсотків території країни знаходиться вище 1000 м над рівнем моря). Тільки іноді дуже хотілося прибрати з Вірменії іржаві каркаси недобудов, руїни радянського минулого, промислові об'єкти апокаліптичного вигляду - щоб ніщо не псувало цих чудес природи...

DSC_6984

+ багато пейзажів )
moy_compas: (blue dress)
Моя поездка в Москву – свежее доказательство того, что нельзя составлять мнение о городе на основе The Village, топовых блогов и расхожих стереотипов. А мнение рисовало Москву огромным, ужасно дорогим и достаточно бездушным мегаполисом, где обитают либо хипстеры, либо миллионеры в дорогих машинах. Опыт показал, что ближе всего к истине дороговизна – хотя и тут не без исключений в виде Икеи, дешевых книг и абсолютно бесплатных милых «плюшек» для населения. А вот с душой у Москвы как раз все в порядке, как и с чистотой, простором и разнообразием культурной программы. Поделюсь впечатлениями в формате любимых (или показательных) моментов.

1. Начну с моего места обитания, которое во многом, наверное, определило столь "интеллигентные" впечатления от города. Жила я скромно, в главном корпусе МГУ (ну ладно, не под самым шпилем, в правом крыле), где живут наши родственники, сотрудники МГУ то ли в третьем, то ли в четвертом поколении.

Вид из окна моей спальни и с подушки в потолок:)

IMG_1079-horz

+16 )
moy_compas: (blue dress)
Після Ніжина маршрут повів мене прямісінько до Луцька, де мене чекав насичений важливими подіями Великдень і більш розслаблені сусідні дні. Ми гуляли напівзатопленим парком і розмовляли про те, кому прийшло в голову побудувати місто серед боліт. (Ви не бачили аеро-фото Луцька, коли сніг ще тільки зійшов? Ось вони, ці хоробрі траси і будиночки, що з усіх сил пнуться навшпиньки, аби визирнути з води!)

Хоча діло то невеселе, і більшість мешканців міста мала від паводку ті чи інші збитки, на час мого приїзду нам лишалося тільки милуватися сонячними зайчиками, що танцювали по водній поверхні - звісно, в непередбачених для цього місцях. Навколишні пейзажі у точності відповідали гімну Волині "Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна", який я почула напередодні на сімейному святі у виконанні Волинського національного хору і повторила під час прогулянки парком, під акомпанемент вуличного музиканта. Я черговий раз згадала своє волинське коріння (воно в мене справді є!), стрибала і щебетала, а серйозну місію фотографування віддала Богдану, так що світлини тут в основному його.

DSC_3724

ще фото... )
moy_compas: (blue dress)
Віленські котики мали, по-перше, привітати або розрадити всіх захисників і ненависників вчорашнього свята, але трохи не встигли. А по-друге, їм на хвости і задні лапи вже майже наступають стамбульські котики - ооо, можу тільки уявити скільки їх чекає там на нас в цьому котячому місті! Отже, щоб уникнути котячих бійок і взагалі надто високої концентрації котів у моєму журналі, нарешті надаю місце віленським вусатикам і смугастикам, а радше, мордастикам. Ось, подивіться в їхні чесні зелені очі.

anigif

ще котів... )
moy_compas: (blue dress)
Долго думала, что же вам рассказать и показать о Вильнюсе - вроде бы, все уже показано (подробные информативные репортажи есть у моих френдов [livejournal.com profile] lana_svitankova и [livejournal.com profile] sicheslavets, по соответствующим тэгам). Остановила выбор на "личном": по какой-то мистической причине Вильнюс стал мне родным в первые же три часа, которые я провела в нем летом по пути домой из Скандинавии. Я успела подумать, что непременно туда вернусь, но даже не ожидала, что так скоро. Всего через четыре месяца родственники "случайно" пригласили меня именно туда, а у меня чудом оказалась шенгенская мультивиза. И хотя ничего сверхъестественного в этой поездке не произошло, Вильнюс неразрывно ассоциируется с чудесами: начиная с затоптанной туристами плитки "Stebuklas" ("Чудо") на Кафедральной площади и заканчивая десятками храмов, где при мягком свете свечей вспоминаются слова Эйнштейна: либо чудес не бывает, либо все, что есть, - чудо.

Та самая плитка на площади, на которой я послушно покрутилась:

DSC_1741

+17 чудесных мест и мгновений )
moy_compas: (blue dress)
(с) Вінні-Пух.
Тут багато хто жаліється на холод, а по-моєму погода прекрасна, принаймні у нас в Києві. Цей густий туман і хрумке повітря, колючки паморозі (яку вже, певно, всі бачили на мільйоні фоток) і разом з тим ще жовте листя під ногами. Прогулявшись вчора містом, я, здається, потрапила на офіційну зустріч осені з зимою, з передачею прав та повноважень.

DSC_9369

вищезгадані колючки, пташки на зимівці і юна Міс Листопад )
moy_compas: (Default)

Брюгген - це історичний торговий центр норвезького Бергена, один з найкрасивіших і найвпізнаваніших набережних комплексів у світі. Кажуть, що дощ у Бергені іде 270 днів на рік (згідно інших даних - 360, а решту - мокрий сніг, але гадаю, це перебільшення). Нам, можна сказати, пощастило - дощ був не суцільний, а перемінний; але зокрема, приударив саме тоді, коли ми нарешті скотилися з краєвидного пагорба Фльоєн , щоб поблукати сувенирними крамничками Брюггена. Сліпий дощ, мокрі дошки і люди з парасольками - прекрасна комбінація, що спонукає до ломо-шедеврів (перші дві світлини - мої на плівку, решта Світулині цифрові, ну і одна інстаграмка з чудовим асортиментом норвезьких сувенірів).

далі... )

moy_compas: (Default)
Попереймавшись тихо, але бурхливо політичними проблемами, я заспокоїлась і пишу далі про розумне, добре, вічне. Цебто про варенички та іншу смакоту. Сьогодні ви зможете віртуально зазирнути зі мною у музей-ресторацію "Старий млин", що знаходиться у файному Місті з мого попереднього поста.

photo

зазирнути )
moy_compas: (Default)
Хто знає, не підказуйте!
Це місто зустріло мене о шостій ранку густим туманом, ледь чутним плюскотом хвиль, мереживом павутиння у рясних краплях роси, благородними обрисами грецьких колон і романтичними ліхтарями на порожній набережній. Давши себе пофотографувати в сріблястому шалику серпанку, місто скинуло його і засяяло на сонці зеленим листям і різнобарвними квітами. Я тільки й встигала клацати фотоапаратом, втративши дар мови від несподіванки. Адже тут, посередині континенту, я ніяк не чекала цього солонуватого відчуття свіжості, свободи і простору.

DSC_6845

DSC_6841-horz

Дякую за сюрприз, чарівне місто! вгадайте яке і подивіться ще! )
P.S. Для русскоязычных читателей вкратце - угадайте, что это за город!
moy_compas: (Default)
DSC_6628

Поки без рецепта, бо навіть сама не попробувала, чи смачне:) Але таки да, Світуля, homemade jam is sexy:)
moy_compas: (Default)
Философия как-то не пользуется спросом в эти жаркие дни, так что придется писать про тюльпаны. Да что там писать, показывать!
Если вы еще не были на выставке тюльпанов на Певческом поле - можете успеть! Она продлится до 12 мая, но тюльпаны отцветают быстро, так что рискуете каких-то сортов не увидеть (и при мне уже многое отцвело). Главное, по возможности идите в будний день, так как в выходной людей там еще больше, чем тюльпанов, а это существенно портит впечатление...





+7 )
moy_compas: (Default)
В Києві знову дощ, але сьогодні теплий-теплий. З усіх боків робота, але позаду теплі вихідні, а на вуличці вже зелено-зелено... Так що надія є! Весну черговий раз оголошую відкритою:)



ще трохи фоточок з великодніх вихідних )
moy_compas: (Default)
Побывали и мы наконец в модном и широко обсуждаемом пространстве "Циферблат" . Что вам сказать, пересматриваю фоточки и думаю, что уютнее и прекраснее заведения в Киеве не найти. А ведь уходя, слегка плевалась и думала, что вряд ли вернусь. Такие вот противоречивые впечатления.



подробнее )
moy_compas: (Default)
Уже почти два месяца, как я убеждаюсь в справедливости этой пословицы. Сюзи растет, а я потихоньку собираю ее портреты, и вот решила поделиться с вами своими лучшими кото-фото.



она не только спит, но чего только не делает! )
moy_compas: (Default)
Раз уж у меня сегодня день жж, расскажу еще об одном интересном событии, на котором мне удалось побывать в это воскресенье. Это был первый спектакль любительской группы театра-школы "Образ", в котором участвует моя подруга Оксана (продолжающая упорно сопротивляться ведению жж-журнала;)) Спектакль состоял из миниатюр, объединенных общей темой "Дети. Старики. Социальные образы". Отличная актерская работа, море юмора и щемящие нотки детства - я в восторге.

Ну а еще, мне разрешили фотографировать, - даже, можно сказать поощрили к этому, - чем я не преминула воспользоваться. Несмотря на технические сложности, получила массу удовольствия! Показываю:)



+9 )
moy_compas: (Default)
В останньому нашому карпатському селі була дуже цікава і різноманітна архітектура. Дощаті будиночки, пофарбовані в розмаїття кольорів, але здебільшого пастельних, приглушених - салатовий, персиковий, ніжно-блакитний. На схилах - прості господарчі халабуди-зруби. Знайшли навіть кілька побілених хат - відчула себе вдома на Київщині.
Хоча нові "готелі", що якраз будуються, всі однакові - лаковане нефарбоване дерево. Так що ми ходили, спостерігали і трохи бурчали про глобалізацію і втрату традицій...
Вибирайте собі хатку!



ще з асортименту хаток )

Йолки

Jan. 19th, 2012 03:25 pm
moy_compas: (Default)
Сиджу тут, ностальгую за Карпатами (і чому мені ніхто раніше не сказав про [livejournal.com profile] zirvygolova? його світлини неймовірні!).
Ну і вирішила вас трохи побомбардувати своїми скромними фоточками. Перша підбірка - про ялинки.



+7 ялинок )
moy_compas: (Default)
Ще не можу не висловити подяку дарувальницям двох чудових істот, які тепер зимують у мене, перш ніж вирушити у мандри в далекі краї. В мандри, тому що така була супроводжувальна записка - принаймні Зайка має мандрувати. Вона вже побувала в Карпатах (де встигла загубити рожевий бантик зі стразиком - тепер шукаю заміну:)) А Дракончик чекав на неї вдома і, як бачите, дуже зрадів зустрічі.



Дякую, Ірочка [livejournal.com profile] pemashulya и Марина [livejournal.com profile] anigelm! З Ірою ми пов"язані давно і міцно, а от з Маринкою була дуууже приємна розвіртуалізацію незадовго до Нового Року. Дракончик, між іншим, сплетений власноруч - чарівниці існують!

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 05:22 pm
Powered by Dreamwidth Studios