moy_compas: (blue dress)
Віленські котики мали, по-перше, привітати або розрадити всіх захисників і ненависників вчорашнього свята, але трохи не встигли. А по-друге, їм на хвости і задні лапи вже майже наступають стамбульські котики - ооо, можу тільки уявити скільки їх чекає там на нас в цьому котячому місті! Отже, щоб уникнути котячих бійок і взагалі надто високої концентрації котів у моєму журналі, нарешті надаю місце віленським вусатикам і смугастикам, а радше, мордастикам. Ось, подивіться в їхні чесні зелені очі.

anigif

ще котів... )
moy_compas: (blue dress)
Долго думала, что же вам рассказать и показать о Вильнюсе - вроде бы, все уже показано (подробные информативные репортажи есть у моих френдов [livejournal.com profile] lana_svitankova и [livejournal.com profile] sicheslavets, по соответствующим тэгам). Остановила выбор на "личном": по какой-то мистической причине Вильнюс стал мне родным в первые же три часа, которые я провела в нем летом по пути домой из Скандинавии. Я успела подумать, что непременно туда вернусь, но даже не ожидала, что так скоро. Всего через четыре месяца родственники "случайно" пригласили меня именно туда, а у меня чудом оказалась шенгенская мультивиза. И хотя ничего сверхъестественного в этой поездке не произошло, Вильнюс неразрывно ассоциируется с чудесами: начиная с затоптанной туристами плитки "Stebuklas" ("Чудо") на Кафедральной площади и заканчивая десятками храмов, где при мягком свете свечей вспоминаются слова Эйнштейна: либо чудес не бывает, либо все, что есть, - чудо.

Та самая плитка на площади, на которой я послушно покрутилась:

DSC_1741

+17 чудесных мест и мгновений )
moy_compas: (blue dress)
Воспользовавшись незначительной передышкой в моем графике, спешу написать хоть что-нибудь. Этот январь был на редкость "путешественным" - Карпаты, Вильнюс, еще и Львов на прошлой неделе. К сожалению, теперь приходится все отрабатывать с тройной силой. Но всего три недели назад в Тракайском замке, что неподалеку от Вильнюса, детишек развлекали веселые литовские Деды Морозы, Санта-Клаусы, гномы и Снегурочки - именно во множественном числе, поскольку у них там был слет. В уютной бревенчатой избушке дежурный Дед Мороз менял деткам стишки на подарки, рядом миниатюрная литовская почта принимала отправления, заверенные тем же Дедом Морозом, мороз пробирал до косточек - в общем, все по законам жанра.

Но моим героем стал пони.

DSC_1352

Знаете ли вы, что пони - животные строптивые? )
moy_compas: (Default)

Вільнюс - останнє місто нашого тривалого і насиченого маршрута. Всі втомилися, хотіли додому і мало чого від нього чекали - і я теж. Неохоче виходячи з автобуса, я сказала: "Ну попробуй, здивуй мене, Вільнюсе..." І він здивував.

Вільнюс - це якщо взяти все українське бароко, розкидане по Києву, Чернігову, Луцьку, Тернополю, частково Львову, і зібрати докупи на спільній території. Найбільше в Європі барокове старе місто. Рідні, впізнавані архітектурні форми в великій кількості, з сюрпризами за кожним поворотом.

На завершення, потрапили в чудовий заклад національної кухні "Чилі Каімас", де скуштували і омріяні цепелини (див. пару постів тому), і грибний суп з житньої хлібини, і сирну запіканку. А фірмовий напій "чилі-кава" (гарячий кавовий коктейль з вершками, шоколадом і перцем) - чи не найкраща кава в моєму житті. Чекай мене, Вільнюсе - я обов'язково хочу повернутися.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 05:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios