moy_compas: (blue dress)
Після минулого допису багато хто зацікавився нашим досвідом з сервісом Airbnb, тож розповідаю і показую.

Ми розпочали пошуки з приблизного бюджету $30-40 на добу, трохи профільтрували варіанти на сайті (там можна виставляти різноманітні фільтри, за ціною, районом і т.д.) і скоро з"ясували, що за такі гроші можна зняти або дууууже скромну і спартанську квартирку, або менш скромну окрему кімнату в центрі, у широкому асортименті. Ми були не проти і навіть "за" спілкування з місцевим населенням, отже схилилися до другого варіанту. Дуже допомагають характеристики, що їх лишають колишні постояльці; керуючись ними, ми обрали найбільшого бусічку з господарів, іспанця на ім"я Енріке - і не помилились, він таки виявився бусічкою.

Read more... )
moy_compas: (blue dress)
Минулої суботи, 23 березня, замість того щоб летіти своїм рейсом до Стамбула, я слухала цю чарівну пісеньку турецького автовідповідача разів 100 по колу. І пощастило ж нам придбати квитки саме на цей веселий день, коли кияни катались на бордах з Андріївського узвозу або мужньо прокладали по трасах пішохідні стежки в пошуках магазинів з хлібом і молоком!

Забігаючи наперед, скажу, що закінчилось все пречудово, але розповім трохи про наші пригоди.

photo-horz

Read more... )
moy_compas: (blue dress)
Сегодня на ст. М "Контрактовая площадь" мне встретился самый профессиональный и приятный то ли коммивояжер, то ли проповедник. Хотя обычно я игнорирую все уличные предложения, а от кришнаитских книг вообще шарахаюсь, на этот раз за пять минут милой беседы я стала обладательницей диска "Ведическое кулинарное искусство" за символические и добровольные 15 грн. Парень по имени Виталий уверял, что любая сумма его не обидит, что он готов подарить мне диск и просто так, лишь бы я сеяла добро в этом мире. Пожалуй, придется сеять - в форме шпината с баклажанами, халвы и гулабджамуна:)

Отсканировано 18.03.2013 20-02

кому интересно - содержимое диска, все честно и без сенсаций )
moy_compas: (blue dress)
Заголовок - то, якщо хтось пропустив, посилання на чудову хіпстерську картинку, але я справді збираюся поділитися з вами своїм улюбленим рецептом млинців, які власне і млинцями важко назвати. Австрійці дали цій страві горде ім'я Kaiserschmarrn, що перекладається вже не так гордо - "імператорська розмазня". Але імператор був не дурний і знав, що головне у млинцях - не форма чи цілісність, а неймовірний вишуканий смак!

Цією смакотою я вперше почастувалася у самій справжнісінькій Австрії й відразу захотіла освоїти рецепт (як і багато інших - нам пощастило на дуже автентичного кухаря і, відповідно, меню). Тому я пішла у справжню австрійську книгарню і купила справжню паперову книжечку, яка виявилась дуже вдалою і ще ні разу мене не підводила. Попробуйте - не пошкодуєте!

DSC_2155

рецепт )
moy_compas: (blue dress)
В одному куточку української блогосфери, до якого я ледь-ледь дотична, обговорювалися нещодавно питання гендерно-нейтрального етикету і того, чи принижує жінок відкривання перед ними дверей тощо (ну то я трохи спрощую, ага). А в мене цього вечора трапилась життєва задачка для феміністок.

Вихідні умови )
moy_compas: (blue dress)
Віленські котики мали, по-перше, привітати або розрадити всіх захисників і ненависників вчорашнього свята, але трохи не встигли. А по-друге, їм на хвости і задні лапи вже майже наступають стамбульські котики - ооо, можу тільки уявити скільки їх чекає там на нас в цьому котячому місті! Отже, щоб уникнути котячих бійок і взагалі надто високої концентрації котів у моєму журналі, нарешті надаю місце віленським вусатикам і смугастикам, а радше, мордастикам. Ось, подивіться в їхні чесні зелені очі.

anigif

ще котів... )
moy_compas: (blue dress)
Купила на подарунок альбом зі старими фотографіями Києва. Гортаючи, зловила себе на тому, що вишукую на всіх світлинах центру одну вивіску - "Гаряче молоко". Такий заклад був на Хрещатику у 80-ті, десь на відрізку між ЦУМом і бульваром Шевченка (де зараз брендові магазини і тимошенківські намети). В меню було дві позиції - гаряче молоко і бублики. Молоко у великих білих порцелянових кружках (практично завжди надбитих, але якщо пощастить - з ручками), гаряче настільки, що дитині вийти звідти з необпеченою ротовою порожниною було майже нереально. Бублики - звичайні великі з дірками, завжди свіжі. Повне меню обходилось десь в 14 коп.

Зараз важко пояснити успіх того закладу, але там завжди стояли черги і я теж, потрапивши до центру, першим ділом волокла маму туди. При тому що холодне обов"язкове молоко в шкільній їдальні я терпіти не могла. Отакий в мене персональний смак Хрещатику. А фото в альбомі не знайшлося, якщо хтось десь бачив в інтернетах - поділіться, збережу для нащадків:)
moy_compas: (blue dress)
Дякую всім, хто відкоментував попередній пост, а особливо тим, хто взяв участь у моїй спонтанній вікторині. Тут мені вже нагадують, що час відкривати таємниці. Відкриваю!

відгадки з коментарями, а також оголошення переможців )
moy_compas: (blue dress)
Давно хотіла зробити якусь статистику-інфографіку по моїх мандрах - і ось нарешті, та-дам!

бонусом до статистики - мій особистий хіт-парад міст )
moy_compas: (blue dress)
Долго думала, что же вам рассказать и показать о Вильнюсе - вроде бы, все уже показано (подробные информативные репортажи есть у моих френдов [livejournal.com profile] lana_svitankova и [livejournal.com profile] sicheslavets, по соответствующим тэгам). Остановила выбор на "личном": по какой-то мистической причине Вильнюс стал мне родным в первые же три часа, которые я провела в нем летом по пути домой из Скандинавии. Я успела подумать, что непременно туда вернусь, но даже не ожидала, что так скоро. Всего через четыре месяца родственники "случайно" пригласили меня именно туда, а у меня чудом оказалась шенгенская мультивиза. И хотя ничего сверхъестественного в этой поездке не произошло, Вильнюс неразрывно ассоциируется с чудесами: начиная с затоптанной туристами плитки "Stebuklas" ("Чудо") на Кафедральной площади и заканчивая десятками храмов, где при мягком свете свечей вспоминаются слова Эйнштейна: либо чудес не бывает, либо все, что есть, - чудо.

Та самая плитка на площади, на которой я послушно покрутилась:

DSC_1741

+17 чудесных мест и мгновений )
moy_compas: (blue dress)
Хто ще не знає про виставку Марисі, повідомляю:)

Originally posted by [livejournal.com profile] smugasta at Внутрішній Вирій
Ласкаво прошу на виставку, друзі! :)
Буду дуже рада бачити вас всіх-всіх-всіх на відкритті, не пропустіть
afisha_02_2013_small
Внутрішній вирій – саме таку назву має виставка картин молодої й перспективної художниці Марисі Рудської, що експонуватиметься з 11 лютого по 3 березня в букарні Бабуїн

Вирій у розумінні Марисі – це містична місцина, куди летять зимувати птахи, де ховаються змії й ведмеді, де завжди тепло й цвітуть волошки. Ключі від цього вирію має лиш зозуля, що береже їх цілу зиму, доки на вулицях лежать сніги й панує мороз, доки ріки й озера скуті кригою. Та інша річ, коли в тебе всередині є персональний вирій! Тоді засніженими полями лине спів птахів, тоді чуєш музику душі й бачиш на внутрішньому боці повік цілі галявини квітів.

На виставці будуть представлені нові, переважно акварельні роботи художниці. Хроніки внутрішнього вирію, які ви побачите, сповнені тепла, птахів та сумом за сонцем.

Відкриття відбудеться 11-го лютого о 19:30. Радо чекатимемо! Цього вечора ви зможете першими оглянути роботи, поспілкуватись із Марисею, а також послухати чудову музику й стильний вокал молодого гурту «Теорія Струн».

Чекаємо вас за адресою Київ, вул. Симона Петлюри, 10

П.С. Буду вдячна за поширення інформації :)
moy_compas: (blue dress)
Воспользовавшись незначительной передышкой в моем графике, спешу написать хоть что-нибудь. Этот январь был на редкость "путешественным" - Карпаты, Вильнюс, еще и Львов на прошлой неделе. К сожалению, теперь приходится все отрабатывать с тройной силой. Но всего три недели назад в Тракайском замке, что неподалеку от Вильнюса, детишек развлекали веселые литовские Деды Морозы, Санта-Клаусы, гномы и Снегурочки - именно во множественном числе, поскольку у них там был слет. В уютной бревенчатой избушке дежурный Дед Мороз менял деткам стишки на подарки, рядом миниатюрная литовская почта принимала отправления, заверенные тем же Дедом Морозом, мороз пробирал до косточек - в общем, все по законам жанра.

Но моим героем стал пони.

DSC_1352

Знаете ли вы, что пони - животные строптивые? )
moy_compas: (blue dress)
Вже сто років тому, десь в листопаді місяці, зробився мені отакий равлик. Він вже давно емігрував з України і, надіюсь, тішить нових господарів, а в мене ще досі не викладені фотоінструкції... виправляюся.

DSC_9499

докладніше про генезу равлика... )
moy_compas: (blue dress)
Марійка [livejournal.com profile] singularia нагадала, що я ж вам ще карпатські зірки не показувала. Так от, подивіться на фото - і уявіть, що вони були разів в десять кращі і яскравіші. І я навіть не про те, що "фоточки нічого не передають", а про те, що за півтори години, поки ми збирали штатив (переклад: боролися зі сном і грілися під ковдрою), зірки банально від нас втекли, лишивши оті скромні рештки, що на фото.

Отже, десь за півтори години до того, скажімо в 20:00 01:01:2013, я бачила найяскравіше в своєму житті зоряне небо. Як побачите його наступного разу - хапайте відразу і не відпускайте, чекати воно не буде, перевірено.

DSC_1094-vert
moy_compas: (blue dress)
Зустріла я його, як і належить, за столом, в теплій компанії, з шампанським і бенгальськими вогнями. Але вже в 8 ранку нас розбудив стук у стінку з оголошенням, що ми таки йдемо підніматися на г. Пікуй.

як це було, в подробицях... )

DSC_1038
moy_compas: (Default)

Здається, це буде одна з моїх улюблених рубрик - "подорожні сніданки". Бо що може бути краще після важкої ночі в поїзді/автобусі/з митницями, ніж гаряча кава в затишній атмосфері (ще й з вай-фаєм:)) На жаль, далеко не всі українські міста надають таку можливість. Про негативні враження від львівського вокзалу трохи згодом, а зараз про хороше - Вільнюс отримує п"ятірку. Тут казковий-чистий-просторий-сучасний вокзал з приємним закладом Gusto Blynine, де я зараз і попиваю своє капучінко. Приємного всім дня!

Posted via LiveJournal app for iPad.

moy_compas: (blue dress)
Отакими нас зустріли Карпати (і лишалися майже такими ж всі чотири дні). Звісно, ми від них такого не чекали, але потім навіть оцінили (принаймні я). Сонячних ванн наприймалися досхочу!

DSC_0519-tile
moy_compas: (blue dress)
...хвалюся вашими чудовими листівочками (вибачте, вже без посилань, бо не встигаю), а також вітаю з НОВИМ РОКОМ! нехай він буде найщасливішим і найтеплішим! Кохання, взаєморозуміння, міцного здоров"я і змін тільки на краще! До зустрічі в 2013-му!

DSC_0500

а також показую свої цьогорічні прянички і хатку:) )
moy_compas: (blue dress)
(ниже на русском)

Друзі-перекладачі, професійні й аматори, не пошкодуйте пару порад! В наступному триместрі я викладатиму новий для себе курс "Професійний переклад". Досвіду маю купу, а от теоретичної бази дуже мало. Увага, питання: які ТЕОРЕТИЧНІ знання вам запам"яталися з навчання (якщо ви вивчали переклад), змусили звертатися до конспектів/підручників і знадобилися в роботі? Також можете порекомендувати підручники чи будь-які джерела, які були вам корисні, з тих самих теор.питань або про актуальні проблеми перекладу в Україні.

Особисто я вивчала переклад цілий один семестр, з теорії після того зверталася тільки до теми "переклад власних назв, назв компаній, техніки, автомобілів, тощо". За великим рахунком, вважаю, що треба добре знати мови, з якими працюєш (особливо мову перекладу), і мати певний хист; а якщо цього нема, то табличка на кшталт "десять способів передачі значення герундія" навряд чи допоможе. Але щось же ж треба корисне в цей курс закласти.

Для привернення уваги - те, що вдалося винести з нашої бібліотеки.

phot11o

и на русском... )
moy_compas: (blue dress)
Лаконічний репортаж з суворих засніжених водойм.

DSC_9549-horz

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 02:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios