moy_compas: (Default)
[personal profile] moy_compas
Я ніколи не хотіла в Амстердам, уявляла перманентно погану погоду, кофішопи і вітрини з дівчатами і думала "брррр..." Відгуки друзів щодо нього теж були різні й неоднозначні. Аж тут нас раптом туди занесло, і неочікувано воно "лягло" - на душу, на настрій, трохи навіть на філософію життя, хоча кожне місто й кожна філософія прекрасні по-своєму.




Що в Амстердамі багато велосипедів, знають, певно, всі - але важко уявити, наскільки їх там багато. Різноманітні ровери - здебільшого стрункі "міські", і не в найкращому стані - навалені купами на всіх вулицях і площах, прикріплені вздовж перил мостів і взагалі за кожен вільний сантиметр огорожі. Найбільша загадка - як люди примудряються знаходити свої!



Інша несподіванка - це повний релакс на вулицях Амстердама. Нетипова для західної Європи відсутність як діловитості, так і снобізму. Спокій, який був би схожий на барселонську сієсту, але в умовах мінливої дощової погоди набуває більш тихих і медитативних рис.


Можливо, десь в Амстердамі є ділові райони, де затягнуті в костюми люди пунктуально вирішують ділові питання. Але центр Амстердама точно їм не належить. Він належить веселим компаніям, немитим довговолосим музикантам, дівчатам на великах у спідничках (а часом і в хіджабах!) і усіляким "неформатним" людям, від яких заражаєшся спокоєм і свободою.



Їсти в Амстердамі радять індонезійську їжу, так що ми взяли рістафель - набір з багатьох невеличких страв. Щойно нам на терасу принесли замовлення, як пекуче сонце сховалося за хмарами і дедалі впевненіше застукотіли великі краплі дощу. Поки ми підсувалися до стіни і думали, як перенести всі ці блюдечка всередину, над нами непомітно виїхав дах - очевидно, голландцям не звикати до мінливої погоди.



Ну і тюльпани, звісно - з півтора кіло амстердамського щастя!



Трохи загубившись у часі, ми мусили вже бігти на вокзал. На щастя, біля вокзалу ще лишався резерв часу, і ми таки реалізували ще один намір - зайти до браун-кафе. Воно виявилось крайньо брунатним. У закіптюженій кімнатці голландські пролетарі мирно потягували вже N-ний бокал пива, а до мого "бонусного" печивка до кави відразу матеріалізувався песик господині, чи то бульмастиф, чи стаффордський тер"єр. Печивком я добровільно поділилася.



А найстаріший будиночок в Амстердамі привітно махає вікнами - приїжджайте!

From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

If you are unable to use this captcha for any reason, please contact us by email at support@dreamwidth.org


 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:28 am
Powered by Dreamwidth Studios