moy_compas: (Default)
Я ніколи не хотіла в Амстердам, уявляла перманентно погану погоду, кофішопи і вітрини з дівчатами і думала "брррр..." Відгуки друзів щодо нього теж були різні й неоднозначні. Аж тут нас раптом туди занесло, і неочікувано воно "лягло" - на душу, на настрій, трохи навіть на філософію життя, хоча кожне місто й кожна філософія прекрасні по-своєму.




Що в Амстердамі багато велосипедів, знають, певно, всі - але важко уявити, наскільки їх там багато. Різноманітні ровери - здебільшого стрункі "міські", і не в найкращому стані - навалені купами на всіх вулицях і площах, прикріплені вздовж перил мостів і взагалі за кожен вільний сантиметр огорожі. Найбільша загадка - як люди примудряються знаходити свої!

далі... )

moy_compas: (blue dress)
Поки є трохи натхнення, напишу про феномен Еміратів, з яких нещодавно повернулася. Бо читаю зараз книжку Jim Krane Dubai і не перестаю охати й ахати. Круту країну побудували, що й казати. Переказую все за цією книжкою.

l-2077

Read more... )
moy_compas: (blue dress)
Останнім часом синхронність у френдстрічці зашкалює, і мабуть вже багато хто бачив ці перлини Вірменії, але поділюсь і своїм сприйняттям. Отже, прокинувшись зранку і побачивши у вікні густий туман, ми передумали їхати до монастиря Хор Вірап дивитись на Арарат, а натомість обрали менш погодозалежний маршрут. У межах годинної поїздки від Єревана (яку ми виконали, як буржуї, на таксі - воно тут дуже дешеве) знаходяться старовинний храм Гарні і монастирський комплекс Гегард.

DSC_7212

Гарні - язичницький храм на честь бога Мітри, побудований у 1-му столітті н.е. на грецький манер. Знаходиться посеред надзвичайно красивого однойменного межигір'я, відомого також базальтовими колонами. Наразі є музеєм з захоплюючими краєвидами і геніальним музичним супроводом з колонок, що задав нам настрій на день.
Read more... )
moy_compas: (blue dress)
Дорога Тбілісі-Єреван по мальовничості може потягатися з якимось Амальфійским узбережжям чи норвезькою "дорогою троллів". М"якенькі і пухнасті грузинські пагорби поступово вищають, суворішають, подекуди нависають стінами з обох боків. Дорога в"ється серпантином прямо під обривом, а над машиною змикають густе осіннє листя дбайливо висаджені дерева. Містечка й села туляться у вузеньких розщелинах, навіть не в долинах, а прямо по схилах, де низовини вистачає лише дорозі і невеликій бурхливій річечці. Навіть гірські корови вже не стрибають по узгір'ям, як у Грузії - закруто.

Потім гори трохи розступаються, відкриваючи оксамитові пасовиська і величні вершини. Мало де я бачила таке різноманіття і красу рельєфу (90 відсотків території країни знаходиться вище 1000 м над рівнем моря). Тільки іноді дуже хотілося прибрати з Вірменії іржаві каркаси недобудов, руїни радянського минулого, промислові об'єкти апокаліптичного вигляду - щоб ніщо не псувало цих чудес природи...

DSC_6984

+ багато пейзажів )
moy_compas: (blue dress)
Зізнаюся, у Вірменію мене поволік якийсь напівсвідомий "пунктик" - мені обов"язково треба було побачити Арарат. Колись випадково натрапила на якісь фотографії в інтернеті й була вражена - ці величні правильні конуси (їх два, малий і великий), завислі над містом, гігантські, як міраж - і, як міраж, то з"являються, то щезають, залежно від погодних умов і прозорості повітря... Душа народу, його найкрасномовніший символ - і так само красномовно він зараз поза досяжністю, у ворожій Туреччині, у 32 км від вірменського кордону. Ось він, прямо тут - але не торкнешся і не поставиш своєї ноги на цю біблійну гору...

DSC_7090

Трохи рефлексій... )
moy_compas: (blue dress)
Розповідь про нашу мандрівку Грузією і Вірменією почну з кінця - того чарівного київського туману 26.10.2013, через який літак компанії WizzAir не вилетів з Жулян до Кутаїсі і, відповідно, не зміг привезти нас назад до Києва. Напишу докладно, може, комусь знадобиться.

DSC_7548

Read more... )
moy_compas: (blue dress)
Сто років вже не писала ресторанних відгуків, але нещодавно потрапила в заклад, який приємно вразив. Думаю, більшість киян, як і я, повз нього ходили, бо знаходиться він на перехресті багатьох доріг - площі Л.Толстого, прямо біля виходу з метро. Мова йде про Under Wonder.

На власному сайті (який до речі, міг би бути й краще - з таким чарівним, магічним світлом у верхній залі ставити титульним фото підземелля якось дивно, імхо), назва закладу перекладається як "Під враженням", але в мене відразу ж сформувалася стійка асоціація з керолівським Wonderland - аристократично, цікаво і - зовсім трошечки, навіть не підходячи до межі ризику, але все ж - готично.

DSC_6135

далі... )
moy_compas: (blue dress)
Вчора купила собі в Plato прекрасні руденькі оксфорди, а це означає, що... і що ж? )
moy_compas: (blue dress)
Всім привіт! Давненько мене тут не було! Але вчора зробився в мене такий чізкейк, що не можу більше мовчати:)

ef43573c1b7f11e381e222000a9e0818_7

про чізкейк - і бонусом про тірамісу )
moy_compas: (blue dress)
Моя поездка в Москву – свежее доказательство того, что нельзя составлять мнение о городе на основе The Village, топовых блогов и расхожих стереотипов. А мнение рисовало Москву огромным, ужасно дорогим и достаточно бездушным мегаполисом, где обитают либо хипстеры, либо миллионеры в дорогих машинах. Опыт показал, что ближе всего к истине дороговизна – хотя и тут не без исключений в виде Икеи, дешевых книг и абсолютно бесплатных милых «плюшек» для населения. А вот с душой у Москвы как раз все в порядке, как и с чистотой, простором и разнообразием культурной программы. Поделюсь впечатлениями в формате любимых (или показательных) моментов.

1. Начну с моего места обитания, которое во многом, наверное, определило столь "интеллигентные" впечатления от города. Жила я скромно, в главном корпусе МГУ (ну ладно, не под самым шпилем, в правом крыле), где живут наши родственники, сотрудники МГУ то ли в третьем, то ли в четвертом поколении.

Вид из окна моей спальни и с подушки в потолок:)

IMG_1079-horz

+16 )
moy_compas: (blue dress)
В Одессе я провела всего одно утро, с 5 до 10 часов. Собиралась вернуться еще на день, уже вместе с Б., но в связи с погодным форс-мажором не сложилось... Все же успела пробежаться от вокзала до моря и назад, позавтракать в "Компоте", а главное, собрать для вас немного одесских приколов!

DSC_4833

Итак... )
moy_compas: (blue dress)
Ще коли я викладала переклад, знайшла цікаву інформацію: практично кожен народ вважає, що в його мові є неперекладні слова, зрозумілі тільки носіям мови в п’ятому поколінні, тісно пов’язані з душею народу, невід’ємні для кожного, хто вважає себе його частиною. При цьому інші народи спокійнісінько собі ці поняття перекладають, міркуючи, що навіть коли переклад не зовсім точний, мізерною різницею можна знехтувати. Проте можна з повним розумінням пояснювати бразильцю, що таке «саудаде», або росіянину, що таке «тоска», а ті прослухають і відреагують: «Ні, нічого ти не розумієш…»

Кілька таких турецьких слів було вивчено нами під час стамбульської подорожі і підготовчих досліджень. Тож, не претендуючи на правильну чи вичерпну інтерпретацію, поділюся першим з них, адже слово доволі потрібне і вже міцно ввійшло в наш особистий вжиток - кейїф )
moy_compas: (blue dress)
Я тут прослухала в могилянці семінар з письма, отримала призову книжечку від OpenMind.com про письменництво за свою писанину, а на додачу до всього того, почала організовано проходити "Шлях художника" з його письмовими завданнями... тільки тут вже два тижні не можу нічого написати. Для прочистки каналів, публікую сьогоднішній шалений захід сонця... а там може й понесеться!



ще парочка )

До речі, оскільки виграна книжечка всіляко заохочує писати саме про подорожі, може хтось щось конкретне хоче почути? Спеціальна пропозиція! Тільки в цьому місяці, можете вибрати будь-яке місто з карти моїх мандрів! :)
moy_compas: (blue dress)
По френдстрічці вже прокотилася хвиля захоплення Курсерою. Я не менш захоплено піддакувала про себе, але стримувала свої відгуки, поки не підтягну всі хвости по своєму першому курсерівському курсу "The Language of Hollywood". Річ у тім, що свій сертифікат за нього я отримала ще в березні, але трохи змахлювала і повгадувала відповіді, не додивившись всіх заданих фільмів. Ось нарешті додивилася, тож звітую!

Почнемо з кінопрограми. В межах курсу ми мали переглянути 10 фільмів, 9 з яких були випущені з 1928 по 1955 р. (+1 сучасний, 2002 р.), 2 - німі, 6 - чорно-білі. Ось повний перелік, хронологічно зліва направо:

0c25ce2c7e15d463d11a3e232a9a0bc9-tile

далі під катом... )
moy_compas: (blue dress)
"Якщо ви хочете побачити таке, чого ще ніколи не бачили і інакше не побачите, побувати ніби на іншій планеті, відчути дотик вічності, відкрити собі очі на різноманітні прояви людського життя, а можливо, десь і кинути собі новий виклик, а потім видати собі ж уявну медаль – вперед і без вагань!" Це з статті, яку я написала про Варанасі на конкурс форуму iTravel. Запрошую почитати і підтримати вашими лайками (на сторінці статті, з будь-яких соцмереж), якщо ви хочете, щоб я виграла посібник "Travel Writing" видавництва Lonely Planet і писала для вас про подорожі ще краще!

Принагідно дякую дорогому редакторові [livejournal.com profile] odyn_owl за цінні зауваження.

Читати тут!
moy_compas: (blue dress)
Після Ніжина маршрут повів мене прямісінько до Луцька, де мене чекав насичений важливими подіями Великдень і більш розслаблені сусідні дні. Ми гуляли напівзатопленим парком і розмовляли про те, кому прийшло в голову побудувати місто серед боліт. (Ви не бачили аеро-фото Луцька, коли сніг ще тільки зійшов? Ось вони, ці хоробрі траси і будиночки, що з усіх сил пнуться навшпиньки, аби визирнути з води!)

Хоча діло то невеселе, і більшість мешканців міста мала від паводку ті чи інші збитки, на час мого приїзду нам лишалося тільки милуватися сонячними зайчиками, що танцювали по водній поверхні - звісно, в непередбачених для цього місцях. Навколишні пейзажі у точності відповідали гімну Волині "Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна", який я почула напередодні на сімейному святі у виконанні Волинського національного хору і повторила під час прогулянки парком, під акомпанемент вуличного музиканта. Я черговий раз згадала своє волинське коріння (воно в мене справді є!), стрибала і щебетала, а серйозну місію фотографування віддала Богдану, так що світлини тут в основному його.

DSC_3724

ще фото... )
moy_compas: (blue dress)
Вчера случайно выяснилось, что от Барака Обамы нас отдаляет всего лишь одно лапопожатие - кота из стамбульской Св.Софии по имени Гли!

пруфпик )
Подробнее об этом и других стамбульских котах я писала тут. Репортаж о Гли тут (правда, с весьма странными комментариями, но с хорошими фото). Там точно можно убедиться, что это тот же самый кот:)
moy_compas: (blue dress)
Пости про Стамбул ще не вичерпалися, але прийшов час чимось їх розбавити. Тим більше що сьогодні в нас відбулася остання і дуже особлива пара з курсу "Професійний переклад" (про який отут вже писала. Дуже дякую тим, хто тоді відгукнувся, хоч їх було не так багато, але якраз ці люди дуже допомогли).

Отже, курс успішно пройдений, з студентів сьогодні зібрані захоплені відгуки - а мої захоплені відгуки пишу вам в ничку тут. Що й казати, приємно поговорити з розумними людьми на цікаві теми! Поділилася з ними усім досвідом, який тільки змогла згадати (і чому я раніше не виписувала цікавих прикладів з своїх перекладів?), начиталася їхніх проб пера (вдалих і не дуже), навіть зробили за наш стислий час кілька демонстраційних спроб послідовного і синхронного перекладу. І дуже надіюсь, що хоча б третина чи чверть з них таки матимуть справу з перекладом у житті, бо потенціал є.

зазирнути в молоді розумні очі... )
moy_compas: (blue dress)
Хто здогадається, що (чи кого) турки назвали цим звичним словом? Відповідь під катом, але спершу підказка: деякі з вас зараз неодмінно скажуть "мі-мі-мі-мі-мі-мі!!!!!" тоді як інші можуть залишитись байдужими, але я все-таки надіюсь, що "кедолюбів" серед моїх друзів значно більше:)

отже, розгадка )
moy_compas: (blue dress)
Коли ми, занесені снігом, вчасно не вилетіли, то вирішили використати час для вивчення мови з книжкою "Турецька за три тижні". Вочевидь, з метою нас вразити, найперший урок надає кілька прикладів характерного для турецької аглютинативного словотвору (коли до слова додаються всі можливі суфікси, часто утворюючи "слово-речення"). Зокрема, речення у заголовку перекладається як "Ви не з тих, кого ми не могли європеїзувати?"

Тут у вас буде спокуса подумати, що таке речення мало корисне для новачків. Але, як ми з"ясували вже на місці, якраз ні! Цей мегакорисний приклад згадувався щоразу, коли ми переходили дорогу, лавіруючи між колесами машин, а також спостерігали численні інші прояви чудернацького й прекрасного сплетіння Європи і Азії, яким славиться Стамбул.

DSC_3069

Кілька замальовок про інший бік Стамбула )

Profile

moy_compas: (Default)
moy_compas

July 2014

S M T W T F S
  12 345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 02:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios